якщо вже на те пішло то Москва:
незнаю кому як, а мені із моїми інтернаціональними поглядами Москва подобається, можливо я не можу там розмовляти рідною мовою, але в реаліїї я вже і в Києві її згадую не так і часто)))я цим не горжусь, але ... факт... не завжди..проте..факт....в оправдання:...не Я один))
тож місто 5-ти морів, царів, вождів соціалізму,комунізму,русизму, а сьогодні і капіталізму,адже не в кожному місті зареєстровано 250тис. мільйонерів, 72 міліардери, т.д.і т.п. місто багатьох культур, народів(сьогодні Москву батьківщину називають беззахисні туркмени, азербайджани і інші собраття батьківщини великої,частково і українці які вде після Москви-Португалії знову їдуть до Москви, і це нетак погано, місто вміє заробити, і даєможливість іншим).
одне, мені не подобається, що інколи портить усю картину, повністю і не відворотно - Кремель, ні не Червона площа, а власне вид із середини, адміністрація президента, охоронці,політтехнологи,яких не побачиш із бомбосховищ, піарщики, свідомонесвідомі журналісти..
а так мені місто подабається, такий собі мегаполіс, велике прагнення Эвропи,Штатів, але Латинська реальність мішає олігархам, точніше не олігархам, а звичайним жителям,місцевим, тим хто народився, хто живе, назвати своє місто... ...!!
але це так, лірика реально, як замітив мій друг Антон Дробович: "Ми ж одинакові, навіть поля бою проти монголо-татар у Нас спільні))",..
так ми одні, можливо усе що нас розєдную це так маленька червона точка, ймення якої Кремель.. ????????
бо і Москвичі теж люблять Київ, від Узвозу до Пузатої хати))то хіба..
Під скурений голос Едіт Піаф, та гамін що створюють маленькі панянки,які вже дістали по телефону 19-ти річного парубка питання: «якою має бути справжня жінка….(тернопільський варіант)»мені чомусь тоді здалося що ідеальним на той момент може бути львівське ім’я Хри..в яку я тоді майже закохався, чи то від тог що вона була симпатична,чи то від того що вже нічого було робити. Адже засновник нашої авантюри зник у напрямку Київ-Луцьк, а я лишився шукати знімки максимального розширення у місті з недостроїними вулицями, кавою по 7грн у кав’ярні на Валовій, це типу така вулиця, що починається рожевою аркою,а закінчується памтником Франку. Звичку якого пригадавши,я заховався у кавярні ві постійного дощу, прихопивши книжку Карпи «Перламутрове пор..», яку придбав на тій же вулиці у книгарні, хвилин з10-ть тому, і ще через 10-ть я у ній розчарувався. А ще місто насичене 12-ти гривневими таксі, в яких вам можуть розповісти від особистих історій до вартості М квадратного житла,аще трапляються такі таксисти, що всіх інших називають «Мудилами», посміхаються та після чергового «кур..», запитують: то на чому я зупинився??? 
