Портрет МЕРА

Ми проаналізували випадково обрані статті(щоб не було упередженості), які отримали на запит прізвищ кандидатів у Google та створили візуальні портрет. Звісно що, наповнені ZMISTOM!!

Керуючись глобальною тенденцією словесних портретів, яку свого часу придумали для Стіва Джобса, ми вирішили визначити з яких же слів складаються портрети кандидатів у мери?? Що про них думають, говорять, пишуть кияни? Про що говорять вони самі?

Проаналізувавши випадково обрані статті(щоб не було упередженості), які отримали на запит прізвищ кандидатів у  Google, Ми створили наступні малюнки.

Першим потрапив під експеримент: комерсант та політик, міністр всіляких міністерств та державних відомств, мажоритарник від Вінничини - Петро Порошенко.

Не дивно, навіть навпаки, найчастіше вживаним словом стала не торгова марка Рошен, а банальне слово – МІЛЬЯРДЕР((

Навіть те що Рошен – другий, риторику Порошенка всерівно можна вважати солодкою, хоча її і "підпорчують" часті згадування Азарова, Литвина, лоббі, Сім’ї та Ленкузні.

Прикрим залишається один факт – надто мало слів про місто та власне киян.

Далі Ми розглянули словесний портрет, кандидата у Мери зразка 2008-ого року, борця із “Космосом”, юриста - Миколу Катеринчука.

Риторика Катеринчука відрізняється від Петра Олексійовича. Доволі опозиційна, налаштована проти центральної та міськоі влади, те, чого власне уникає Порошенко. Дуже часто згадується Європа та Євросоюз, майдан та адвокат, мабуть це пов'язано із його однойменною партією та юридичним минулим. Можливо і непогано, хоча не зовсім те, чого чекає більшість киян.

Останнім ми розглянули чинного голову міста, вихідця із Комсомольська - Олександра Попова.

Чи то в силу посади, чи то через любов до київської землі та не менш прекрасних тендерів, у пана Попова переважають слова доволі прагматичні та націлені на підтримку чинної влади. 

Мабуть Олександр Павлович не знає результатів мажоритарних виборів по Києву, і навіть не уявляє ненависті до його партії. Тому часто згадує і Азарова, і Президента, і Партію Регіонів, хоча не так часто як: забудовників, Гостинний двір, Відень та СНІГ.

Шкода тільки що такі слова як: ремонт, кияни, дороги, жкг - у його списку пріоритетів, далеко позаду. Заставляє посміхнутися і частота вживання слова: каштани, мабуть він теж полюбив ті прекрасні "липові-каштани" на Хрещатику, які прославили столицю аж до Італіі.

ТОП 10 фільмів про ПОЛІТИКУ

Изумительный / Il divo

http://www.ex.ua/view/16796403

Boss

http://www.ex.ua/view/11078886

Казино Джек / Casino Jack

http://www.ex.ua/view/6251294

Плутовство / Wag the Dog

http://www.ex.ua/search?s=плутовство

Мартовские иды

http://www.ex.ua/view/14492878

Карточный домик

http://www.ex.ua/search?s=карточный+домик+сезон+1

Черчиль

http://www.ex.ua/view/1821112

Маргарет Тэтчер

http://www.ex.ua/view/2350170

Правительство

http://www.ex.ua/view/20543981

Арго

Use the Google.)

Фрази днів моїх сурових:

Моєї творчості:

Чого Стів Добс помер, але Віктор Цой ЖИВ???

Jack Danies це Coca-Cola в мире соков))

Друзі:

Та вона знала мій х*й, краще ніж я закон про вибори)))

Відомі класики:

Я знаю ціну хлібові, дружбі, справжній людській дружбі..знаю 10 заповідей..і намагаюся слідувати ним..

Дюдиа яка проїхала 70 країн..якій встають зали. яка продовжила справу вірського..

Myroskav Вантух..

Олігархи з інтернету:

Все на світі фігня, крім бджіл, хоча, якщо подумати, то бджоли теж фігня.

з поїздок:

-дивись які жінки,) в них такі сексуальні …

-сексуальні????? (подив і здивування бо Ми в Йорданії, всі схожі своїми нарядами і тп).

-пальці)

Піднімаємось на гору, години 4-5 в дорозі, йдемо до цілі..

Останні метри як нас запевняють місцеві..

Маленька дівчинка, яка продає каштанчики/каміння чи щось таке:

-       Mister. You drop smth!!

-       Mmmm??

-       You drop your smile)) ahahhahahah

-       (((

Три часа ночі в Аммані, закусочка у Ахмеда, типу у Хромого пола , тільки на Близькому сході, Андрій Лозовий розказує місцевому повару що класти в шаурму: бекон, три вида курки, телятинки на гриі, овочі, 2 вида сиру, 5 соусів, і перепитаю на всяк випадок все норм, і це все при тому що там тільки стандарти))??))???

Відповідь:

-NO!

-шо блять??))

- no.no problem
!!

За що повар був нагороджений найвищим званням, нашої книги зірок кулінарії(такий собі Мішлен для близького сходу):

Шаурмен – типовиий, таких багато, нічого особливого не робить.

Шаурмачо – робить гарно, але на смак шаурмен;

Шаурмастер – МЕГАпрофі, який в три ночі захлабучить найсмачнішу шаурму в пустинному королівстві, і при цьому скаже:

no.no problem
!!

p.s.

насправді  90% цих фраз втратив, коли здихався айфона))
але згадав що фраз шкода, а яблуко ні)

анотація на: Український пацієнт

Фільм реально сподобався!!

Піднята проблематика – класна і правильна!!!

Зачьот Тобі уже навіть за то, що ТИ не згадував попсову_сентиментальність що Земля Довженка колись виграла якусь номінацію)) Я гарно ставлюсь до таланту Олександра Петровича, але в пацієнта були і інші золоті сторінки в історії, і про них теж потрібно говорити.. НЕНАВИДЖУ ТАКІ МОМЕНТИ!!!

це те саме коли говорять про українських меценатів, а далі Терещенків зайти не можуть)) Тому тут круто!! Є стиль і почерк видно!!!

Є кілька питань: а Іллєнко ще був живий коли ТИ знімав???

І чому немає Ступки???

Адже ж у 2011 уже було зрозуміло що він скоро може піде в історію.. ну років 5..

Уже тоді лікування проходило в Німеччині..

Сорі за такий дикий прагматизм, але його смерть могла зробити Твій фільм живою класикою.. Він уже бувби витриманим.. Як вино! Мурашки біглиб.  

а так прийдеться чекати доки Балаян ...піде у вічність, це так якщо коректно__)) (надіюсь Балаян цього не побачить, бажаю йому виключно здоров’я і гарних ідей для нових фільмів, або навпаки спокою на дачі в Кончі, чи що він там собі обрав)))

+ у Тебе дуже класний образ!!! Коли ТИ носишся із пацієнтом, точно также ТИ збираєш тусовку кіношників, реально метафора жива і дивиться з екрану, і по суті – круто!!!

У картини є дуже великий потенціал. Як мінімум трилогія. В любому випадку років за 10 ситуація зміниться) Що власне і стане сценарієм для продовження, другого Твого фільму, порівняльного..  Але як у кожній епосі, в любій країні, після розквіту буде занепад)) це буде ще одна історія.. яка теж буде нести свій месидж, роботу над помилками, або навпаки, історії успіху.. +Це буде і Твій професійний ріст!! ТИ будеш бачити сам Себе, як режисер, сценарист, менеджер!!

Одним словом ніша зайята дуже класна, ТИ вотчер реанімації українського кіно.. Думаю що Твій піарщик, коли Тобі «йобне» 40, проплатить на річницю святкування кілька статей в Есквайер, Афіші і Зе вілидж, із серії: «Гад Фазер українського кіно», «Людина яка намагалася і прагнула реанімації пацієнта», «Той титан що тримав на собі Небо-кінематографічної творчості, для польотів молодих творців і тп». Ти звичано це будеш коментувати з усмішкою, або взагалі казати що: «Ну все написане, власне, перебільшення, але по суті – правда.))»

На сьогодні це теж круто для Твого іміджу, Ти вписуєш/ставиш на рівні своє ім'я  із сьогоднішніми метрами.. а це як мінімум для продажу продукту дуже круто, навіть якщо новим клієнтам періодично, у вальяжному тоні згадувати: «Коли я зніма фільм із Бадоєвим, Балаяном і кампанієй))» Це круто!!!

Щодо стилю викладення фільму:

Дуже класно показано життя самого Пацієнта, особливо імпонують історичні вставки! Думаю це була і нудна, і важка і кропітка праця, знайти це все.. але на екрані дивиться шедеврально!

Не знаю чи можна писати тут свою думку, але хтось із режисерів у фільмі, як на мене був правий, в плані тому що наступним етапом може бути те що діти олігархів почнуть знімати кіно.. і тут не зрозуміло чи буде це круто для розвитку КІНО, чи це буде такий же понт як футбольні клуби.. Хоча відбілювати репутацію батьків(Олігархів і політиків 90х) їм точно прийдеться, а кіно як ніщо краще може це зробити, бо це і мистецтво,  і мецинатство, і тусовка і реклама в одному обличчі).

п.с.

Я коли уже дописав анотацію, згадав, що МИ колись по п'яні говорили що ТИ Ступку наче і запрошував і домовлявся, але у нього не вийшло чи щось таке.. Думаю це говорить про те що ТИ десь відчував.. але напевно так мало статися..

Наче все) сорі за елементи критики, це не зі зла.. просто прямі думки..

і ще пардон за 7005000 мільйонів слів, насправді можеш і не читати))

Просто я не люблю музику, але дуже поважаю КІНО!! Для мене це – мистецтво. Я переглянув всю італійську золоту класику, від Філіні до Антоніоні, Бертолуччі, Пазоліні..

Українську: Довженка, Параджанова, Муратову, Зануссі(фільми зі Ступкою).. Я щиро ненавиджу радянське кіно, і люблю іспанські тижні кіно, артхаус, короткометражки, сучасні європейські фільми і золоту класику) тому десь звідси і вийшла анотація на 100 томів)))

А ще в Амані Я знімав квартиру навпроти місцевого типу «Міністерства КІНО», тому кіно це точно моє))

Портніков про журналістику..

Лекція Портнікова

ЗАГИБЕЛЬ ЦИВІЛІЗАЦІІ це - народження чогось НОВОГО, і 

ЦЕ СВІТ ДЛЯ ЗЛОДІІВ ТА ЖУРНАЛІСТІВ'))

в авторитарному світі прес-служба влади це - вся журналістика!!

стаття леніна про партбудівництво !!!!!!! слід прочитати..

ІІІ варіанти життя в Украіні:

-виіхати

-приєднатися - заробити коштів, і бути успішним у гинучій державі, а коли загине теж виіхати, але з грошима,))

-почати міняти, знаючи що зміни не будуть такими швидкими!!

в 90х у москві театральні критики ставали політичними аналітиками..

ЛОГІКА МОМЕНТУ.))

Украінська політична лабораторію: іі учасники давно не живуть, але виглядають доволі пристойно,))

новими пристосуванцями будуть нові чесні люди, але ви для них уже не приєднаєтесь..

журналістика стає місцем де особистість узагальнює майбутнє..

журналісту потрібно:

бути чесним та бути особливим

не можна йти на компроміси зі злом!!

Якщо у вас не буде хочаби 50-60% досвіду тих людей хто маніпулює, ви займете іх точку зору!!

в підлі часи потрібно рятувати людей ..

наслідок аторитарного правління - свобода не стає цінністю.

із рабським відчуттям душі, побудувати нічого неможна, навіть власного дому..

єдиним чесним поступком Гебельса було його самогубство ,))

робота пропагандиста складається із закликів, у журналіста із констатацій..

жур: чорне це - чорне, біле це - біле

пропагандист: чорне ГЕТЬ!! а біле в руки та вперед!!!

в пропагадистській машині люди перестають бути людьми, вони стають функціями..

у Нас журналістика не впливає на державу, бо немає вільноі судовоі системи..

Кримінальні держави не сожуть розвиватися..

коли книги не читають, це гарний час для тих, хто іх читає..

читайте книги різними мовами..

журналіст має читати 1 книжку на три дні!! це щоб бути гравцем!!!!

кордони абсурду нікому не відомі ,))

з'ізд кобзарів - це націоналістичне збіговисько, для цк

майстер це НЕ -ВЧИТЕЛЬ!!

Ти можеш симпатизувати білому, але не визнавати чорне ти не можеш..

із визнання ідіотизму ідіотизмом, стає стартом обєктивності..

рівень толерантності відповідає рівню економічноі свободи!!!

Ми ще побачимо кризу Китаю, повязаний із тим що економічний ріст  не супроводжується демократизацією.. Китай - цивілізація яка прикидається государством.. не факт що він залишиться у тому виді до якого ми звикли..

Сенс аналітика знати деталі але говорити про процеси, він все знає але не говорить, тому йому все і розказують..

украіна користувалася досягненнями чужих революцій.. власних ще не було!!

когда нет в стране политического процеса, она заменяется развлекательным контентом..

свобода слова в чистому вигляді, це свобода прибутку..

висновок останніх днів:

Ми живемо в час, коли постійно щось не відбулося..

2012 - гарний був рік)

2012 був гарним, насиченим роком! Працював наче і багато, але коли підрахував, то це був рік коли я найбільше часу був у відпустках і на відпочнках)) щось у цьому є..

але насправді, найбільше задоволення я отримав від роботи, але емоцій та спогадів - від подорожей.

Політика:

Провів класні конференції які гарно потрапили в пресу, прес-конференції на яких було не менше 10-ти камер, стажування для 100 молодих плітологів та політтехнологів, політичні тури по Україні, але найголовнішою подією були всеж таки Парламентські вибори. На які я так чекав. !!!!

Взяв участь майже у 10-ти кампаніях, в ролі консультанта, менеджера, помічника, організатора і політтехнолога. Шкода що не можна називати прізвища тих з ким працювали, але це відомі особистості, від олігархів і політологів, до зам-міністрів і депутатів районнних рад та ВР. Кандидати виділялися тільки родом своєї діяльності, організацією штабу та фінансуванням, решта таж.  Почерпнув багато-багато, навчився реальним речам, дізнався і про фінансування кампанії і про захист результату, і про міжнародне спостереження, і про підставних кандидатів і про спонсорів-бізнесменів, які торгують кандидатами і про кандидатів які торгують своїми місцями). Наразі чекаю на 2013 і її мерські вибори!!!

Подорожі:

Україна: Львів(3 рази), Харків, Одессссссаа(5 разів!!!), Ужгород, Чернівці, Кам’янець-Подільський та ...

Словакія: Кошице, і Пряшів;

Білорусія: Мінськ)

ОАЕ: Дубай;

Туреччина: Анталія, Белек та Стамбул.

Наша мега-подорож/Гран-турізмо або як ми її назвали / Операція: "Арабсько-ж*дiвська осінь. Революція точка невозврата або координати скайфолл":

Київ-Стамбул-Амман-Петра-Аккаба-Нувейба-Шарм_Ель_Шейх-Каїр-Шарм-Стамбул-Київ.

Наш гран_ТУР помістив у себе три континети (Азія, Африка, Європа), по плану 5 країн (Палестина та Ізраїль – з технічних причин, які не залежаи від нас), по факту лише три, і це був просто вибух гарного настрою, позитиву, алкоголю і звичайно що друзів, бо як каже Веслі Снайдер: “главне настрой на поєздку”)

Доречі вперше в житті поїхав закордон із Богатирьовим і Лозовим. Раніше вони мене напросто ігнорили і не хотіли брати із собою)))

Війна:

Вперше за своє буття якось подумав про війну, це було в той момент коли я дав передплату на поїздку в Єрусалим і Віфлієм, і відкривши Корр/світ: із 10 новин побачив 8 про військові дії в Ізраїлі) Чомусь вирішив не їхати.

Потім жалкував.

Книги:

Кінець світу і все таке, заставили замислитись про майбутнє, тому із політичної тематики читав:

Мир в 2050 году – Даніеля Франкліна (The Economist),

Следующие 100 лет -  Джорджа Фрідмана(The New York Times) та початий ще того року - Хантингтон – Столкновение цивилизаций.

Продовжуючи політ.тематику:

Шлях - Тоні Блера, гарна книжка про сильного лідера, від першої особи.

З історій успіху, напевно слід виділити:

НЕ Ангел, секретная жизнь Берни Екклстоуна - Тома Бауэра,

Код Павла Дурова -  Ніколая Кононова,

Недочитаний Олігарх від Мішеля Терещенка,

Олігархі с большой дорогі – етимологія відносин Березовського і Абрамовича. 

Книги: Вітольд Шабловський - Убивця з міста абрикосів. Репортажі про Туреччину та Потаємне серце Італії, Тобаяс Джоунс – допомогли зрозуміти ці дві країни, особливо Туреччину, в яку я відправлявся цьогоріч тричі.

Соромно, але тільки зараз прочитав: Мистецтво війни – Сунь-Цзи, зате українською.

Рік видався напрочуд вдалим стосовно гарних книг. Але половини із них не міг згадати, вони якось ввійшли в житті, наче і жили зі мною раніше. Згадуючии, оглянувся позад себе на полички із книгами, але їх там чомусь не побачив, майже жодної)) стара гарна традиція, віддавати книги після прочитання. Адже книга це інформація, її потрібна віддавати. Вона схожа на їжу, швидко може втратити свій смак, тому потрібно спішити дарувати книги.

Фільми:

Духхлес, Космополітан, Скайфол. Шпион выйди вон, Область тьмы, Игра без правил та – шведський_пром_кін_продакшин: Шальные деньги і Девочка с тату Дракона.

Фрейд і Юнг (мега історія), фільми про Маргарет Теттчер, обидва, про прихід і відхід від влади, окремо переглянув історію Черчіля. Вибори – реальні вибори в гонкогських бандах, є чому повчитись нашим демократам.  Основні кольори із Джоном Траволтою. Ну і звісно що Мартовські іди з Клуєні.

+Мечта по-итальянски. Играй по правилам.

Кіно-печаль: цього року я майже не дивився коротко-метражок (не дивився і фестивальних фільмів( мало був на фестивалях кіно. Хоча ні, був у мене один арт-хаусний проект: ПАЛЬЦЫ!! Раджу усім старше 18)) сподобається всім!

Я старію: почав дивитись серіали: Два сезони МЕГА-фільму БОСС – раджу всім хто цікавиться політикою, два сезони Форс-мажори – для юристів і просто любителів фану, та звичайнож, додивився останній сезон – Каліфорнікейшн).

А ще дивився мело-драми: Порочна страсть, Мы верим в любовь, Любов живет 3 года та 1+1.

МУЗИКА:

Слухав ДДТ, Орлову, МОБІ, та ...

Нової музики чи якихось виконавців, для себе не відкрив, нажаль.

Відкриття року:

Спорт. Спорт-лайф, тренер. Тренування, басейн, зал, біг і т.п.

iPhone:

продав) і наче не жалкую. Ідеї яблучників зупинились. Чекатимемо на щось реально революційне.

2013:

чекаю на вибори мера і міськради, на цікаві кампанії під Нашим керівництвом, на Азію, Кубу, тур по Європі, захист кандидатської, старт колекції вина і іних напоїв (віскі, грапа, водка), скоро всіх ознайомлю із стратегію та концепцією. Чекаю на цікаві книжки, фільми, подорожі. Чекаю на насичений рік!! РІК перемог і праці! В 2013 мені ж уже буде чверть століття,( тому будемо старатися...